свобода преси

1. свобода

2. pl привілеї, вільності

3. район, на який поширюються привілеї

- civil liberties громадянські права/ свободи

- complete personal liberty цілковита особиста свобода

- economic liberty економічна свобода

- liberty of conscience свобода совісті

- liberty of indifference свобода волі

- liberty of the press свобода друку, свобода преси

- liberty of speech свобода слова

- to preserve complete liberty with respect to smth. зберігати за собою цілковиту свободу дії стосовно чогось

1. n

1) надавлювання; натискання

2) тиск; тиснява; давка; тіснота; штовханина

3) натовп

4) спорт. жим; вижимання

5) прес

6) поспіх

7) настійна необхідність

8) преса; друк

9) книгодрукування

10) друкарня; видавництво

11) друкарський верстат

12) відбиток

13) шафа з полицями

14) іст. насильне вербування у флот (у армію)

15) реквізиція

16) ордер на вербування новобранців

2. v

1) тиснути; натискувати; притискувати

2) давити; муляти

3) видавлювати, вичавлювати; пресувати

4) тех. штампувати

5) ставити (печатку, штамп)

6) гладити, прасувати

7) тіснити, відтісняти; справляти тиск

8) наполегливо переслідувати

9) утруднювати

10) квапити, вимагати негайних дій

11) наполягати; домагатися

12) нав'язувати (on, upon)

13) спорт. вижимати (штангу)

14) іст. насильно вербувати у флот (армію)

15) реквізувати

16) використовувати не за призначенням; пристосувати (для чогось)

* * *

1) надавлювання, натиснення, стискування; потиск

2) cпopт. жим, вижимання ( continental press)

3) прес

4) тиснява; стовпище; штовханина; тіснява; юрба, натовп

5) поспіх; нагальність; нагальна потреба

6) тиск, напір ( вітру)

7) прасування

8) cпopт. пресинг

9) преса; друк, друкування

10) друкарня; видавництво

11) друкувальний верстат

12) відбиток ІІІ шафа з полицями ( у стіні)

1) тиснути; натискати, надавлювати; тиснути, давити (нaпp., про взуття); тиснути, давити, натискати на кого-небудь

2) (to) притискати, пригортати

3) давити, чавити; (out of, from) видавлювати, вичавлювати

4) пресувати

5) тex. штампувати

6) ставити (штамп, печатку)

7) гладити, прасувати; загладжувати, запрасовувати (складку; press out)

8) cпopт. вижимати ( штангу)

9) тіснити, відтісняти; тіснити, чинити тиск; переслідувати

10) pass стояти на заваді, утрудняти

11) бути нагальним, невідкладним, вимагати ( негайних) дій, не терпіти зволікання

12) наполягати; ( for) самостійно вимагати, домагатися; прагнути до чого-небудь

13) (on, upon) нав'язувати

14) (on, upon) тривожити, пригнічувати, тиснути, мучити

1) icт. насильственне вербування у флот, рідше в армію; ордер на вербування новобранців

2) реквізиція

1) icт. насильно вербувати у флот, рідше в армію

2) реквізувати

3) використовувати не за призначенням; пристосувати ( для чого-небудь)

1) печать (-ти), печатка. [Ствердили підписами й сенатською печаттю (Куліш). Перстень з печаткою]. Именная -чать - іменова печать. -чать молчания - печать мовчання. Наложить -чать - наложити, покласти печать. [Ухвалили печать наложить на язик мій, на душу (Франко)]. С приложением -ти - з притисненням (з відтисненням) печати. Подписью и приложением -ти свидетельствую - підписом і відтиском печатки свідчу. Приложить -чать к чему - печать (печатку) притиснути до чого, відтиснути на чому. -чать взломана - печать зламана. Взлом -чатей - порушення (зірвання) печатей;

2) (переносно: знак) знак, ознака, знамено, печать, (клеймо) тавро. [Печать буденщини лягла на них (Єфр.). Смерть виразно поклала свою страшну похмуру ознаку на зсохлому змученому обличчю (Грінч.)]. Быть отмеченным -тью чего-л., носить -чать чего-л. - бути позначеним чим, мати на собі печать (ознаку) чого. Его сочинения носят на себе -чать гения (гениальности) - його твори мають на собі печать генія (позначені геніяльністю). Наложить свою -чать - покласти свій знак (свою печать, свою ознаку, своє тавро. -чать позора - тавро ганьби;

3) друк, (пресса) преса, Приготовить к -ти - виготовити (обробити) до друку. Разрешить, одобрить к -ти (к печатанию) - дозволити, ухвалити до друку. Отдавать книгу в -чать - віддавати книгу до друку, пускати книгу в друк. Книга вышла из -чати - книга вийшла з друку. Опубликовывать, -ковать в -чати - друком подавати, подати, оголошувати, оголосити друком. [Про їх не записано ні одної пісні, ні одного переказу, а що подавано було друком, те було фальсифікатом (Куліш). Оголосив я друком не одно вже своє і чуже компонування (Куліш)]. Появиться в -чати - з'явитися (появитися) друком. Периодическая -чать - періодична преса. Этот вопрос обсуждается в -чати - це питання обмірковується в пресі. Свобода -чати - воля друку (преси). Постановления относящиеся к -чати - постанови про пресу (про друк);

4) (шрифт) друк, літери, письмо. Мелкая -чать - дрібний друк. Убористая -чать - тісний (густий) друк. Крупная -чать - буйний друк. [Друк у цій книзі не читкий (не розбірний)]. Церковная -чать - (церковно-)слов'янський друк, (церковно-)слов'янські літери, (церковно-)слов'янське письмо, слов'янка. Гражданская -чать - руський друк, руські літери, руське письмо.

* * *

1) печа́тка, печа́ть, -ті

2) перен. печа́тка; ( отпечаток) відби́ток, -тку; ( знак) знак, -у; ( след) слід, -у

3) ( печатание) дру́к, -у

4) ( о шрифте) дру́к

5) ( пресса) пре́са

Токвіль, Алексис (1805, Верней - 1859) - франц. історик, соціальний філософ, політичний діяч. Закінчив ф-т права у Парижі (1830). У 1831 р. разом із Бомоном розпочав свою славенту подорож до США з метою вивчення реформ в управлінні в'язницями. Невдовзі зацікавленість Т. як правника у пенітенціарній справі переросла у глибокий інтерес до суспільно-політичних процесів, становлення амер. демократії. Результатом реалізації цього інтересу стало фундаментальне дослідження "Демократія в Америці", що зажило слави у наступні десятиліття і століття класичного здобутку у галузі вивчення проблеми демократії. Філософські погляди Т. концентруються навколо ідеї свободи, адже справжня і єдина чеснота, за Т., - це та, що заснована на свободі. Але любов до свободи, наголошував він, не вичерпується ненавистю до рабства чи тягою до матеріального добробуту. Крім того, вона не пов'язана з прагненням до привілейованого соціального статусу С. вобода - самодостатня, є сама по собі благом, за яке слід боротися неухильно, незважаючи на будь-які перешкоди й небезпеки. За Т., створений для рабства той, хто шукає в свободі щось, окрім неї самої. Із сім'ї переконаних роялістів, аристократ за походженням і вихованням, Т., з одного боку, відкидав елітаризм і був переконаний в історичній приреченості класичних форм монархічного та аристократичного ладу, традиційних форм індивідуалізму. З іншого боку, дійшовши висновку, що час привілеїв аристократії пройшов і настає епоха суспільств, атрибутивною рисою яких є соціальна рівність, Т. свідомо виступив ідеологом демократи'. Водночас він бачив небезпеку встановлення демократи й соціальної рівності ціною знеособлення людини, перетворення її на елемент "більшості". Крім того, Т. застерігав проти створення за демократичного ладу умов, коли встановлюється всевладдя "більшості" та поширюється свавілля державних службовців. Противагою цим тенденціям слугують характерні для демократії свобода слова й преси, формування різноманітних асоціацій та політичних об'єднань. Пошук шляхів і засобів оптимізації співвідношення свободи і рівності (чи нерівності), держави і суспільства загалом, політичної системи та окремої людини становить лейтмотив всіх політичних роздумів Т.

[br]

Осн. тв.: "Демократія в Америці" (1835).